21 жовтня 2026 року Офіс Генерального прокурора повідомив, що ОГП разом із Службою безпеки України та Міністерством внутрішніх справ підписали Інструкцію з організації досудового розслідування у кримінальних провадженнях про злочини щодо сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом.
Робота над інструкцією тривала з 2023 року із залученням міжнародних експертів, серед яких Global Rights Compliance і експертка PSVI Інгрід Елліот, повідомляє колонка Офісу Генерального прокурора. До розробки долучалися прокурори з областей із великою кількістю випадків, зокрема Херсонської, Донецької та Харківської, а також слідчі СБУ і Національної поліції, медичні експерти, психіатри і психологи.
За даними ОГП, ключовим етапом стало обговорення, під час якого постраждалі від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, безпосередньо спілкувалися зі слідчими і прокурорами; цей досвід використали для доопрацювання положень інструкції.
Інструкція офіційно проголошує людиноцентричний підхід: пріоритетом визначено гідність, безпеку та добровільну участь потерпілих на кожному етапі кримінального процесу, йдеться в документі, цитованому в колонці.
Першим практичним кроком реалізації стане запровадження спеціалізації слідчих і прокурорів у справах про сексуальне насильство. За даними ОГП, такі фахівці пройдуть відповідне навчання і будуть першими контактними особами для потерпілих під час звернення та розслідування.
Інструкція закріплює право потерпілих на інформовану згоду: участь у кримінальному провадженні та окремих слідчих діях (процесуальні інтерв’ю, слідчі експерименти, судові експертизи) має бути добровільною і попередньо поясненою.
Документ також встановлює, що проведення судово‑медичних експертиз не є обов’язковим у провадженнях щодо сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом. Як виправдання ОГП наводить, що багато форм таких злочинів не залишають фізичних слідів, а повідомлення часто надходять із значним проміжком часу після вчинення злочину.
Інструкція зобов’язує слідчих і прокурорів здійснювати багаторазову оцінку ризиків для потерпілих і вживати заходів захисту; оцінка має включати психологічну експертну оцінку і переглядатися кілька разів під час досудового розслідування. Планування процесуальних інтерв’ю, за документом, має враховувати рекомендації психолога і дотримуватися травма‑інформованого підходу.
Ще одне нововведення — застосування моделі PEACE під час процесуальних інтерв’ю. ОГП зазначає, що ця модель поєднує потерпіло‑орієнтований і травма‑інформований підходи, спрямовані на зменшення ретравматизації і підвищення якості отриманих відомостей.
Інструкція деталізує положення про конфіденційність, порядок залучення Координаційного центру підтримки потерпілих та свідків ОГП, можливість проведення досудових слідств без участі потерпілих у окремих випадках, а також положення про комплексні та комісійні судові експертизи і уніфікацію процесуальних документів.
ОГП попереджає, що повноцінна реалізація окремих підходів вимагатиме змін до чинного Кримінального процесуального кодексу України; у колонці також наголошується на необхідності ширшої програми навчання й менторської підтримки фахівців для впровадження інструкції на практиці.
Авторка колонки і співрозробниця підходів — Анна Сосонська, заступниця начальника другого відділу Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту ОГП, — пов’язує ухвалення інструкції з міжнародним контекстом, зокрема з тим, що навесні 2026 року Генеральний секретар ООН уперше включив Збройні Сили РФ та їхні структури до переліку сторін, які, ймовірно, вчиняли систематичні випадки сексуального насильства в умовах збройного конфлікту.
У колонці також підкреслено, що справедливість для постраждалих має охоплювати не лише кримінальне переслідування, а й медичну, психологічну, соціальну та правову допомогу і механізми репарацій.
