The Wall Street Journal повідомив, що Ілон Маск нібито віддав розпорядження знизити швидкість роботи військового пакета Starshield, який використовують українські підрозділи, і що це обмеження вплинуло на здатність частини ударних і перехоплювальних безпілотників виконувати місії.

За даними WSJ (через публікації українських видань), перші повідомлення про помітне уповільнення зв’язку з терміналами Starlink у військовому пакеті з’явилися вранці 14 жовтня 2026 року; обмеження, як стверджується, було застосоване саме до пакета Starshield, призначеного для військового використання.

Українські посадовці та військові повідомляли про перебої зі зв’язком і вплив на роботу дронів‑перехоплювачів після введення обмежень, йдеться в матеріалах NV та інших публікаціях. NV наводить підтвердження від джерела в Міністерстві оборони: зв’язок нібито обмежується при швидкості руху понад приблизно 160 км/год.

Публікації повідомляють також, що через зниження пропускної здатності або швидкості з’єднання деякі ударні та перехоплювальні БПЛА стали «практично непридатними» до використання. Ці твердження WSJ базує на анонімних джерелах; публічних технічних логів або офіційного технічного опису змін у наданих джерелах не наводиться.

За даними джерел, Маск і чинний на той час президент США Дональд Трамп обговорювали питання Starlink у телефонній розмові до або незабаром після початку обмежень. Також, за повідомленнями, представники SpaceX контактували з працівниками Білого дому, щоб узгодити спільну позицію щодо того, чи було координацію між компанією та адміністрацією.

Ілон Маск у дописі в X написав, що будь‑які обмеження швидкості чи використання ухвалюються збройними силами США і, врешті‑решт, президентом США; це його офіційна публічна реакція, наведена в джерелах.

Дональд Трамп заявив журналістам, що не знає, хто несе відповідальність за зниження швидкості Starlink і хоче з’ясувати це. У США з’явилися заклики до розслідування: республіканський конгресмен Браян Фіцпатрік сказав, що якщо Маск ухвалив таке рішення одноособово, це «ймовірно, порушення закону» і потребує перевірки; аналогічні вимоги висловила й конгресменка‑демократка Елізабет Енн Воррен.

В Україні реакція включала публічні скарги президента Володимира Зеленського: він попереджав про ризики для життя особового складу та про ускладнення логістики. 19 жовтня Зеленський повідомив, що обладнання на Starlink «припиняє працювати» на різних ділянках фронту при швидкості 130–161 км/год, і це обмежує застосування певних типів безпілотників.

17 жовтня, за даними NV, Україна почала переговори зі SpaceX, Пентагоном і урядом США щодо скасування обмеження швидкості для пакета Starshield; радник президента Сергій Бескрестнов повідомив, що пояснень Україні досі не надали.

Підсумовуючи наявні підтверджені факти: опубліковані матеріали вказують на те, що від 14 жовтня було помічено технічне обмеження для військового пакета Starshield, що, за повідомленнями українських посадовців, вплинуло на роботу деяких безпілотників; WSJ процитував джерела, які приписують розпорядження Ілону Маску; публічних технічних даних від SpaceX у наданих джерелах немає.

Наявні публічні заяви й реакції політиків породили дипломатичну плутанину і вимоги розслідування в США. Водночас у джерелах міститься розбіжність у версіях: деякі посадовці стверджують про одноосібні дії Маска, інші заперечують пряму відповідальність адміністрації США.

Обмеження доказової бази. У публікаціях відсутні офіційні документи SpaceX або технічні логи, що підтверджують конкретні параметри обмеження (наприклад, пороги QoS чи налаштування throttling). Тому технічні висновки щодо механізму роботи дій ґрунтуються виключно на повідомленнях посадовців та анонімних джерелах у ЗМІ.