Радник президента Сергій «Флеш» Бескрестнов повідомив в інтерв'ю BBC, що через перебої в надходженні розвідданих від партнерів і обмеження в роботі супутникових систем Starlink/Starshield Україна іноді не отримує вчасних попереджень про підготовку російських балістичних ударів — і через це вже є загиблі.

За словами Бескрестнова, проблема стосується саме інформації, необхідної для попередження цивільного населення про повітряні атаки, а не всіх розвідувальних даних, які США надають Україні.

Він розповів, що попередження надходять нерегулярно: іноді вони приходять до удару, іноді їх взагалі не надсилають, а під час однієї з нещодавніх атак повідомлення надійшло лише за хвилину до удару, що, за його словами, ефективно маргіналізує можливість людей сховатися.

Бескрестнов пояснив, що для того, щоб дістатися укриття, цивільним потрібно приблизно п'ять–сім хвилин, тому попередження за хвилину не дозволяє зменшити ризик для життя. Він також зазначив, що українські радіолокаційні системи виявляють балістичні ракети лише після їхнього запуску, тож у такому сценарії залишається лічені хвилини до влучання.

Конкретний епізод, який Бескрестнов і підтверджують інші джерела, — атака на Київ увечері 18 жовтня. Речник Повітряних сил Юрій Ігнат повідомив, що під час цієї хвилі ударів українські оборонці не отримали від партнерів попередження про перший запуск балістичної ракети; про наступні запуски попередили вже пізніше. Президент Володимир Зеленський повідомив, що в ту ніч по Києву і області було випущено 16 балістичних ракет у кілька хвиль.

Бескрестнов додав, що хоча обмін розвідданими між Києвом і Вашингтоном частково відновлювався, інформація про ракетні загрози надходить нерегулярно і збої стали траплятися частіше, ніж раніше.

Окремо радник підняв питання обмежень у роботі супутникових систем Starlink і Starshield, якими українські підрозділи користуються для зв'язку та керування безпілотниками. Він сказав, що українська сторона не отримала чіткого пояснення, хто і чому вводив такі обмеження, а їхній характер змінюється: іноді вводять ліміт швидкості руху підключених об'єктів на 160 км/год, іноді ліміти змінюються або зникають.

За словами Бескрестнова, ці обмеження особливо ускладнюють роботу дрона-перехоплювача, який потребує стабільного й швидкого каналу зв'язку для наведення на швидко рухому ціль; отже проблеми зі Starlink ускладнюють боротьбу з російськими безпілотниками та «шахедами».

Про спроможності Росії пригнічувати Starlink окремо заявляв командир 429-ї бригади безпілотних систем Юрій Федоренко в інтерв'ю Radio NV; він сказав, що РФ за допомогою певних технологій, зокрема китайських, має можливість подавлювати систему в деяких районах і нарощує ці спроможності. NV також цитує експертні оцінки й дані про запуски російських супутників мережі «Рассвет», які за оцінками розробників можуть створювати «вікна зв'язку» над Україною.

Водночас у Вашингтоні, як зазначає BBC, наполягають, що порядок обміну розвідданими з Україною не змінювався — про це говорили представники і Республіканців, і Білого дому. Бескрестнов не навів прямого документального доказу, що політичні суперечки спричинили перерви, і в джерелах немає підтвердження такої причинно-наслідкової ланки.

Радник повідомив, що внаслідок невизначеності з доступом до Starlink українська сторона почала шукати альтернативні канали зв'язку та готуватися до можливих подальших обмежень у роботі супутникових систем.

Зеленський, за даними BBC, також обговорював ці питання під час розмови з сенатором Марко Рубіо: серед тем були раннє попередження про балістичні атаки, перехоплювачі проти балістики та ситуація навколо Starlink/Starshield.

Підсумовуючи, існують підтверджені заяви українських посадовців про нерегулярні попередження та проблеми зі Starlink, а також окремі повідомлення про можливості Росії подавлювати супутниковий зв'язок; відкритих джерел із технічними деталями обмежень або з доказами прямого політичного втручання в обмін розвідданими наразі немає.